1.3. Види  фурнітури для виготовлення дитячого одягу.

Велике значення для художнього оформлення одягу має фурнітура. Сучасна мода пропонує великий вибір одягової фурнітури: кнопки, блискавки, різної величини й форми пряжки, тощо. З яскравими та незвичайними пришивними дитячими ґудзиками будь-який одяг для маленького модника та модниці стане найулюбленішою річчю у гардеробі. Їх конструкція відрізняється наявністю "черешка", за допомогою якого фурнітура кріпиться до тканини. Такі дитячі ґудзики мають безліч переваг:

  • міцна фіксація на виробі;
  • легке застібання;
  • відсутність зморшок на тканині у місці фіксації;
  • простота у догляді;
  • зносостійкість і т.д.
Завдяки ефектному зовнішньому вигляду, широкій варіації форм та відтінків, а також унікальним властивостям ,пришивні ґудзики користуються на блузах, спідницях, светрах, сукнях, сорочках.

До одягової фурнітури належать ґудзики, гачки, петлі, пряжки, кнопки, застібки.

Ґудзики  призначені для застібання та оздоблення виробів. Їх виробляють способами :

§  механічним — вирізанням із дерева та природних матеріалів;

§  штампуванням — вирубуванням із листового металу;

§  пресуванням — формування ґудзиків із порошку в прес-формах під дією високої температури й тиску;

§  плетенням — із оздоблюваль­них шнурів, тасьми, ниток;

За призначенням ґудзики поділяють: на пальтові (26 мм і більше); костюмні (20...25 мм); платтяні (12 мм і більше); брючні (14...17 мм); сорочкові білизняні (10...19 мм); для форменого одягу (14,  18, 22, 24 мм).

За формою ґудзики бувають: круглі, овальні, циліндричні, фігурні тощо; .

 

За характером поверхні лицевого боку :  гладкі, рельєфні. Зворотній бік ґудзиків – пласким або випуклим. Ґудзики з випуклим зворотнім боком кращі, оскільки міцніше тримаються на одязі, не прилягають щільно до матеріалу і, відповідно, не вириваються за матеріалом

За способом  кріплення до одягу:  з 2, 4  наскрізними отворами, з вушком для пришивання;

Дитячі ґудзики на ніжці — зручна та оригінальна фурнітура, яка може бути як функціональним, так і декоративним елементом виробу.     

 
За кольором: чорні, білі, кольорові, з декоративними ефектами, з імітацією перламутру, перлів.

Металеві ґудзики, виготовляють  штампуванням з м'якої сталевої стрічки, характеризуються міцністю та хімічною стійкістю; бувають пальтові, формені, дитячі та оздоблювальні.

 
Дерев’яні ґудзики виготовляють із, клена, берези, бука; не дуже міцні, під дією вологи  втрачають форму й блиск, придатні для дитячого одягу. 

Кістяні ґудзики, зроблені з кісток, стійкі до температур, достатньо міцні, але з часом жовтіють і ламаються.

Перламутрові ґудзики,  виготовляють із раковин молюсків, мають відповідний  блиск, стійкі до вологи, температур, до дії кислот і лугів, але не дуже міцні, ламаються. Застосовують перламутрові ґудзики для білизняних, блузочних, сорочкових виробів.

Скляні ґудзики виробляють пресуванням, можуть бути різно ­кольоровими, прозорими, їх використовують для білизни, оздоблення платтів, блуз. Недолік скляних ґудзиків полягає в тому, що  вони  ламаються.     

 Останнім часом для виготовлення ґудзиків засто­совують  поліамідні, поліефірні смоли, поліпропілен. Ґудзики, виготовлені із цих матеріалі, мають відповідну хімічну стійкість, теплостійкість (110 °С) і використовуються для легкого плаття, дитячих, білизняних виробів.

Пластикові дитячі ґудзики є досить надійними та оригінальними, до того ж вони виготовлені з безпечного для здоров'я матеріалу. З їх допомогою можна створювати дуже ефектні та ексклюзивні вироби.

Акрилатові ґудзики (з оргскла) прозорі, різноманітних  кольорів, міцні, світло-, водо- й морозостійкі. Мають недостатню хімічну стійкість і термостійкість (при 60 ° С   акрилат розм'як­шується). Ці ґудзики бувають різними за формою, розміром і при­значенням.     

Спосіб пришивання ґудзиків різноманітний для різних типів тканин. Ґудзики з вічками та вушком кріпляться по-різному. Також існує ручний і механічний спосіб кріплення. 

Механічний спосіб полягає в тому, що ґудзики пришиваються на швейній машинці в домашніх умовах, або на швейному спеціалізованому автоматі у фабричних умовах. Це вигідно з точки зору часових витрат, особливо, якщо вам необхідно пришити велику кількість ґудзиків. У набір стандартних лапок швейної машини входить лапка для пришивання ґудзиків. Слід проводити дану технологічну операцію на низьких швидкостях, аби не зламати голку.
Спочатку визначитись зі щільністю матеріалу, видом виробу й ґудзика. Якщо ґудзики з вічками, то слід пришивати вільно, щоб ґудзик легше вдягався в петлю, та обвивати ниткову стійку. Для ґудзика з вушком також роблять ниткову «ніжку».

Гачки й петлі  виробляють із сталевого або мідно-цинкового дроту, щоб захистити від корозії їх лакують, оксидують, нікелюють або посріблюють. 

За призначенням і розміром гачки бувають таких номерів: 

№ 2 (шубні) довжина гачка 24 мм,

 № 3 (пальтові) — 20 мм, 

№ 5 (для плащів, курток) — 16 мм,

 № 6 — 11 мм, 

№ 7 — 9 мм. 

Гачки №№ 6, 7 (для  суконь і блуз, спідниць) мають спеціальний фіксатор, який запобігає їх розстібанню. 

Гачки й петлі для штанів, спідниць бувають дротові або штамповані, зі сталевої полірованої стрічки і також мають антикорозійне покриття.

 

Кнопки складаються з основи з виступом і головки  із заглибленням; при застібанні кнопок основа  фіксується у заглибленні головки.  Виготов­ляють  з латуні (нікельовані, посріблені),  сталевої стрічки (лаковані) або пластмаси. Розмір кнопок визначається їх діаметром (мм), становить 5, 7, 9, 18 мм.  Їх  використовують для      застібання різного одягу.

 

Застібки петлі дають можливість регулювати довжину лямок, фіксувати наплічні ремені та бретелі. Їх встановлюють на комбінезони для дітей , джинсові сарафани, уніформу, спецодяг. Конструкція являє собою металевий прямокутник із поперечним фіксатором та петлею-тримачем. Використовується така застібка разом із спеціальним ґудзиком. Її наявність гарантує легкість одягання та знімання одягу.

Застібка - блискавка  складається з двох бортових бавовняних або шовкових стрічок, по одному краю яких розміщені  ряди металевих або пластмасових  ланок. В кінці застібка  має обмежувач  ходу, розстібається за допомогою замка. Застібки випускають роз’ємними та нероз’ємними. Металеві деталі застібок  мають бути   нікельованими або хромованими, а пластмасові — з  лаковим  покриттям.

 Залежно від ширини замкнутої стрічки застібки поділяють на  такі види:  

особливо дрібна (до 3 мм); 

дрібна (3...5 мм);

 середня (5...7 мм);

 велика (7...10 мм); 

дуже велика (10 мм і більше). 

Застібки мають бути блискучими, без плям, іржі. Замок повинен з'єднувати застібку плавно й вільно, швидко.     

                       

Текстильна застібка («Велкро») являє собою роз'ємне з’єднання, яке складається з двох міцних стрічок. Лицева поверхня однієї стрічки  утворена  петлями з поліамідних монониток, а лицева поверхня іншої - гачками. При з'єднанні двох стрічок гачки входять в петлі і виникає швидке та міцне зчеплення. Роз'єднання стрічок потребує значного зусилля. Текстильні застібки викорис­товують при виготовленні дитячих, спортивних та молодіжних виробів.

 

Питання  для самоконтролю

 1.Які основні вимоги висувають до швейної фурнітури?
 2.Основні характеристики текстильної застібки «Велкро».
 3.Як класифікують ґудзики за способом кріплення до одягу.                                       4. Перерахуйте види одягової фурнітури.                                                                   5. На які види поділяють застібки залежно від ширини замкнутої стрічки?                 6. Як визначити розмір кнопок?                                                                                 7. Дайте характеристику способів виробництва ґудзиків.

Виконай інтерактивну вправу ( перейди за покликанням)

Практична робота 

Тема: Розпізнавання видів фурнітури та оздоблювальних матеріалів

Мета:  закріпити теоретичні знання, сформувати практичні навики  з  розпізнавання  видів сучасної одягової фурнітури, оздоблювальних матеріалів, розвивати професійні уміння з добору  фурнітури, оздоблювальних матеріалів  до того чи іншого виду швейного виробу.

Матеріально технічне забезпечення: 

  каталог  одягової фурнітури  провідних  фірм-виробників;

  каталог  сучасних матеріалів, що використовують для оздоблення дитячого одягу;

  зразки сучасних видів одягової фурнітури;

  зразки видів оздоблювальних матеріалів.

Література:

1.Інструкція з безпечних прийомів праці при виконанні практичної роботи.

2.Супрун Н.П., Орленко Е.П. та ін.. Конфекціонування матеріалів для одягу: навч.посіб. – К.: Знання, 2008. – 246 с.

Зміст  роботи:

1.Ознайомитись із асортиментом сучасної одягової фурнітури.

2. Ознайомитись із асортиментом оздоблювальних матеріалів, які пропонують провідні фірми-виробники.

3. Запропонувати ескізи  моделей дитячих суконь,  добрати  необхідні види одягової фурнітури, оздоблювальних матеріалів.

4. Результати  роботи  подати  у таблиці 

Таблиця

Характеристика одягової фурнітури,  оздоблювальних матеріалів  для моделі  дитячої сукні

Ескіз моделі дитячої сукні

Види фурнітури/ оздоблювального матеріалу, що застосовуються у виробі

Основні характеристики фурнітури/оздоблювального матеріалу

1.

2.

3.

Контрольні запитання

1.Які вимоги висувають до оздоблювальних матеріалів? Фурнітури?

2.Які види тасьми застосовують у швейному виробництві?

3.Спосіб виробництва оздоблювального матеріалу – шитво.

4. З яких матеріалів виготовляють ґудзики?

5. Види та призначення докладних стрічок.

6.Види шнурів, способи їх виробництва.

7.Область використання шитва.

НА ГОЛОВНУ✒